Тестування PISA в Україні: чи варто його боятися?
У 2018 році українські школярі вперше пройдуть тестування у межах проекту PISA. Що він має на меті та як допоможе сучасній освіті – розбираємося разом.
2018 року проект PISA прийде до України. Спочатку новина про це збурила хвилю розпачу і серед школярів, і серед вчителів, проте боятися цього тестування не треба. Адже тест PISA не просто перевіряє знання, він дає можливість виявити слабкі сторони системи освіти, проаналізувати їх та виправити ситуацію.
Участие в исследовании PISA - возможность увидеть украинское образование без «украшений»
PISA-2018
Що отримає Україна?
У 2016 році Україна долучилася до одного з найбільш масових міжнародних досліджень якості освіти – PISA. У поточному циклі проекту, який почався 2015 року й завершиться в 2018 році, візьмуть участь понад 70 країн та економік (деякі країни беруть участь як ціла держава і плюс окремо столиця, деякі – лише столицею, інші – окремими штатами). Назва дослідження PISA розшифровується як Programme for International Student Assessment (Програма міжнародного оцінювання учнів). Це дослідження створено за ініціативою Організації економічного співробітництва й розвитку, ОЕСР (Organisation for Economic Co-operation and Development, OECD). В Україні за організацію й проведення дослідження відповідає Український центр оцінювання якості освіти та регіональні центри оцінювання якості освіти, а за підготовку національного звіту за його результатами – Інститут освітньої аналітики. Багатоплановість дослідження, його стосунок до різних складових освіти зумовили залучення фахівців Національної академії педагогічних наук України, аналітичного центру CEDOS, Спілки ректорів, Спілки роботодавців України, Спілки керівників навчальних закладів, Інституту модернізації змісту освіти, інститутів післядипломної педагогічної освіти, Альянсу сприяння зовнішньому тестуванню в Україні (USETI) та інших установ на різних етапах його підготовки. У кожній області було обрано регіонального координатора дослідження, який займатиметься питаннями розповсюдження інформації про програму, організацією взаємодії з навчальними закладами, координуванням дій різних залучених осіб та організацій, моніторингом стану підготовки до дослідження в області, роботою з представниками регіональних засобів масової інформації.
Такі увага й інтерес різних установ до дослідження зумовлені тим, що воно є надважливим для України, оскільки дозволить вивчити те, наскільки український підліток буде здатним/ою стати частиною глобалізованої економічної системи, наскільки він/вона усвідомлює загальні принципи та ідеї наукової теорії й здатний/а використовувати навчальні здобутки в різноманітних життєвих ситуаціях, бути успішними в сучасному інноваційному суспільстві: генерувати нові ідеї, розвивати власну систему знань, застосовувати її для розв’язування актуальних, особистісно й суспільно значущих проблем. Програма не орієнтується на стандарти освіти окремих країн, натомість зосереджується на найважливіших напрямках навчання, а саме: читацька грамотність (reading literacy), математична грамотність (mathematical literacy) та природничо-наукова грамотність (natural sciences).
PISA проводиться раз на три роки, у кожному трирічному циклі приділяється особлива увага одній з дисциплін, яка визначається як провідна (основна) галузь оцінювання. Ідеться про зосередження на змісті певної галузі в матеріалах з тестування та в матеріалах опитувальника PISA. Так, читацька грамотність була провідною галуззю в 2000 та 2009 роках і буде провідною 2018 року; математика – у 2003 та 2012 роках; природничі дисципліни – у 2006 й 2015 роках.
Щодо вартості дослідження, то вона є достатньо високою. Так, кожна країна має сплачувати понад 48 тис. євро на рік упродовж чотирьох років (3 роки організації й проведення дослідження та один рік – звітування), окрім цього, країни-учасниці повністю покривають усі витрати, пов’язані з проведенням дослідження в самій країні. За ці гроші країни отримують постійну підтримку й консультації провідних партнерів дослідження, установ з організації й проведення світових освітніх тестувань, з підготовки когнітивних матеріалів і текстів опитувальників та їх перекладу, а також з підготовки вибірки дослідження.
Шановні
колеги!Читайте «Вісник», і не кажіть, що не
читали!
30 листопада 2017
року в кабінеті біології ЗОШ №29 відбулося засідання методичного об’єднання
вчителів біології шкіл Корабельного району. На цьому засіданні була присутня
методист МНМЦ Мазуркевич Л. І. Керівник
МО Дибченко В. І. ознайомила присутніх з порядком денним . Вчителі активно обговорювали особливості реалізації
практичної складової програми з біології, ділилися досвідом проведення
лабораторних досліджень, дослідницького практикуму, лабораторних та практичних
робіт. Саме ці види робіт сприяють формуванню дослідницької компетентності
учнів, яка дуже необхідна для реалізації основних положень STEM – освіти. Освіти,
яка закладає інтерес до дослідницької діяльності та готує дітей до життя в
технологічно розвиненому світі. Уроки, на яких учні не просто запам’ятовують
факти, а набувають знань через гру та
конструювання пристроїв і механізмів, сприяють розумінню і формуванню практичних навичок і
умінь. Вчителі ознайомились з прикладами
біологічних моделей, виготовлених учнями
6 – 8 класів. Не залишилися вчителі без домашнього завдання. Було запропоновано
продумати теми інтегрованих уроків та долучитися до практичних дій, спрямованих
на збереження природи та допомогу
тваринам в зимовий період
Немає коментарів:
Дописати коментар